У наш час хоч вже і є кілька десятків сайтів присвячених повністю чи частково українізації програмного забезпечення, все ж таки тільки на одиницях можна зустріти поодиноку інформацію про сам процес локалізації. Тим хто хоче спробувати себе у сфері перекладу програмного забезпечення любительськи чи професійно, один раз чи завжди цієї інформації зовсім не достатньо. Тим більше вона не систематизована і впорядкована. Зовсім нема що протиставити навалі русифікаторів, через це наші переклади НИЗЬКОЯКІСНІ і відповідно не популярні. Це стало загрозою національній безпеці ще з самого початку…
Уже, буквально декілька тижнів тому, блукаючи просторами уанету наткнувся на ряд статей які мене зацікавили. У них ішлося про локалізацію Windows та Office на нашу рідну мову, вірніше про жалюгідну, грубу й нахабну спробу обманути український народ дешевою й неякісною продукцією від найпрестижнішої й могутнішої корпорації Microsoft.
Так як я уже кілька років займаюся перекладом програм на українську, зміст наведених статей змусив мене детальніше зацікавитись цим і ґрунтовно та об'єктивно підійти до вирішення та вивчення даної проблеми.
Отож я відправився на пошуки інформації, яку, доречі, в уанеті знайти трохи важкувато. Перелопативши пару-трійку мегабайт гіпертекстів і дещо відібравши пропоную прочитати наступні джерела в оригіналі:
http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_propoz.htm
http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_sem_WinUA.htm
http://novamova.com.ua/htm/03/27.htm
http://itware.com.ua/pr/1340/
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=386
http://members.microsoft.com/wincg/about.aspx?s=6&langid=1058
http://universum.org.ua/journal/2001/romanv78.html
Остання стаття навіть через 5 років не втратила актуальності.
Зрозумівши що основна проблема даної теми це - відсутність належної публічної інформації, дезінформація, відсутність відповідної стандартизації і узгодженості (про що я говорив на початку) і є основним гальмом розвитку українського програмного ринку.
Також я пригадав як у свій час, коли починав свої перші роботи над перекладом, відчував гостру нестачу різнобічної інформації про це.
Усе це, а також поклик національного патріотизму спонукав мене до написання наступної статті. У ній я спробую якщо не розкрити, то бодай більш-менш зрозуміло роз'яснити етапи і процеси українізації програмного забезпечення. Це має бути добрим початком для навчання і ознайомлення людей з якими труднощами їм доведеться зустрітись на певних етапах, надасть посилання на різні джерела програмного забезпечення, потрібного в процесі перекладу. Для тих хто вже цим займається професійно - висловити свої думки на рахунок написаного, вступити до жвавого обговорення цієї теми тощо.
Незважаючи на немалі розміри я, все ж таки, вважаю, що дана стаття не є навчальним посібником по локалізації програм, однак вона може бути дуже серйозним помічником для людини, яка вирішила зайнятися локалізацією програм. І розрахована вона на аудиторію яка не вчора уперше сіла за комп'ютер, а має загальне розуміння основ програмування. Тому тут не наводиться детальний опис усього, тим не менш містить посилання на різні ресурси мережі Інтернет, оглянувши які можна дістати потрібну інформацію більш детальніше. Можливо в пізніших редакціях інформації буде набагато більше. Це залежатиме від ваших потреб.
Також слід прийняти до уваги, що посилання на програми чи документацію можуть не працювати в силу динамічності і непостійності мережі Інтернет. При знаходженні битих лінків рекомендую користуватись пошуковцями.
Так, можливо, навіть потрібно дописати і слово "навіщо?". Відповідь проста - для того щоб формувати, розвивати і піднімати повагу й авторитет українського ІТ-ринку. Що перекладати? - А те що хочеться, байдуже що, аби тільки робота не була даремною, тобто в майбутньому пригодилася в суспільстві. По всьому світу поширені спільноти які займаються перекладом якоїсь області програмного забезпечення, окремої програми. Не потрібно перекладати Блокнот у Windows, Microsoft це вже зробила, потрібно працювати над серйознішими програмами які знайшли відображення в нашому повсякденному житті, але ще не рідні нам (не говорять українською). Для прикладу:
Ahead Nero - майже кожен комп'ютерщик використовує цей потужний програмний комплекс на своїй машині, одиниці копій програм є українізовані. На противагу російській локалізації, яка заполонила фактично все.
Adobe Acrobat Reader - чи усі розуміють англійську?
ACDSee - те саме…
DRweb, Opera, Total Commander, можна продовжувати далі й далі…
Добре що уже можна набирати тексти в українському Office XP чи Office 2003, і продивлятись їх в українському (чи то пак українізованому) Windows XP.
Деяке ПЗ вже має офіційну підтримку української, або активно підтримується і локалізується нашими людьми:
WinRAR (офіційно)
OpenOffice.org (офіційно)
Emule (офіційно)
Mozilla Firefox, розширення та супутні програми
WinAmp
qip
Також на деяких сайтах простежується систематичне оновлення перекладів до різних програм, наприклад: Maxton, IrfanView тощо. Тепер робиться багато перекладів різних програм, часто некваліфікованих і несистематичних, але в основному якісних, і тепер можна за допомогою пошуковців знайти українізації до більшості програм.
Упевнений, що систематична і наполеглива праця змусить світові виробники офіційно підтримувати і включати українські переклади до своїх програм, а український споживач матиме змогу використовувати якісне і якісно перекладене ПЗ. Це мета локалізації. І не тільки української, так роблять у всьому світі.
Чим робиться переклад? Де дістати відповідні програми? Я спробую дати на це відповідь.
У залежності від типу перекладу використовуються різні програмні засоби для перекладу. Що означає "залежно від типу перекладу"? Маю на увазі ЩО САМЕ перекладається: програма, гра, додаток, текстовий ресурс, довідка, мовний файл програми, інше.
Майже для кожного наведеного елементу використовується свій підхід, і метод перекладу. Розглянемо основні файли для локалізації.
Отож завантаживши найновішу версію програми ми:
Перше - визначаємо об'єм майбутніх робіт (інтерфейс програми, довідка, файли допомоги), чи в змозі ви це перекласти? Можливо для початку слід потренуватись на чомусь простішому.
Друге - визначаємо і виділяємо наступні файли для перекладу з-поміж інших.
Третє - потрібно дослідити внутрішню будову файлів і визначити метод їх компіляції (зборки, збереження, створення).
Якщо це файл *.exe, то це РЕ-файл (ресурсний файл, програма, виконувальний файл). Відкривається для редагування редакторами ресурсів. У деяких випадках можлива декомпіляція - процес обернений компіляції.
Файли *.chm , *.hlp , *.pdf , *.doc , *.rtf , *.txt , *.htm , *.xml містять текстову інформацію і як правило являються файлами довідки. Коли перші потребують своїх "власних" декомпіляторів, то останні чотири відкриваються для редагування у звичайному Блокноті.
*.dll , *.ocx , *.scr , *.ax та деякі інші теж є РЕ-файлами, але трохи іншого типу і призначення. Відкриваються аналогічно - редакторами ресурсів.
Слід також зауважити, що деяким файлам свідомо змінюють розширення на інші, але це не означає, що вони не можуть зберігати елементи інтерфейсу програми.
Ще одна категорія файлів - це зображення ( *.bmp , *.jpg , *.gif , *.png тощо) які в багатьох випадках є елементами графічного інтерфейсу. Їх редагувати потрібно "олівцем і гумкою" у любому зручному та функціональному графічному редакторі.
Якщо ж вам усе таки не пощастило знайти файли для локалізації, слід провести детальне дослідження усіх існуючих на їх внутрішню будову. Для цього використовується HEX-Редактор (як правило WinHEX, або аналогічний). Цілком можливо що тільки він буде інструментом перекладу в цьому випадку.
Після дослідження усіх файлів на "породу" до якої вони належать слід упевнитись в тому, що на комп'ютері встановлений набір необхідних програм для відкриття, редагування (тобто власне перекладу) і їх збереження.
Тепер конкретно яке ПЗ нам знадобиться. Щодо перекладу ресурсних файлів, кращі програми для локалізації - Passolo і Multilizer. Passolo зручніше при перекладі, але Multilizer більше візуальний і краще справляється із програмами на Делфі. Passolo й Multilizer є шаблонними перекладачами, тобто перекладають за шаблоном (словником).
Passolo - це наймогутніший на сьогоднішній день шаблонний редактор ресурсів. Без нього не обійтися жодному користувачеві, який серйозно займається або збирається зайнятися локалізацією програм. У програмі передбачена функція автоматичного перекладу і перевірки перекладеного тексту на більшість типових помилок. Функція автоматичного перекладу здійснюється за наявності певних словників.
Знайшлися й умільці, які пристосували словники компанії Microsoft, переконвертувавши їх з формату CSV у формат Passolo (нажаль на даний час це лише російсько-англійські словники); а словники ці достатньо об'ємні, що значно спрощує рутинну роботу з перекладу термінів, що часто зустрічаються. Словники можна створювати самому, для цього достатньо один раз перекласти яку-небудь програму й експортувати список перекладу в словник. І надалі цей словник можна буде підключати при перекладі нових версій програм.
У PASSOLO дуже розвинене візуальне коригування діалогових вікон у програмах, що перекладаються. Достатньо сказати, що цей шаблонний перекладач не набагато поступається редагуванню форм у Microsoft Visual Studio.Net, тому, візуальне редагування форм приносить одне задоволення.
Ще один шаблонний перекладач - LikeRusXP. Це потужний програмний комплекс для локалізації. Він дає можливість перекладати будь-які (у тому числі стиснуті й захищені протектором) програми, бібліотеки, і так само інші підтримувані формати файлів з однієї мови на іншу. Програма має всі візуальні редактори: форм, меню, діалогів; сполучений із середовищем перекладу - редактор для перекладу рядків зашитих у тіло програми; потужну систему глосаріїв на основі баз даних; для новачків передбачена функція повного авто-перекладу; зручний і функціональний менеджер для створення відновлень. Програма підтримує розширення, тому ви самі можете нарощувати її потенціал або користуватися чужими доробками. Підтримка версій перекладу. Створення латок. Підтримка безлічі форматів файлів.
Досить не погана і функціональна програма PE Explorer. Відкриває стиснуті UPX файли, є дизасемблер, непоганий редактор ресурсів.
У процесі перекладу використовують і редактори ресурсів Restorator, Resource Hacker, eXeScope. Для початківців непогано eXeScope, більше зрозуміла та візуальна. Одною з найпопулярніших програм для українізації софту є Restorator. Вона розпаковує архіви exe, dll, res, ocx (ActiveX), scr (зберігачі екрану). Таким чином, один архів перетворюється на дерево файлів і тек (папок). Ці файли й теки можна витягувати й редагувати, а згодом, за допомогою того ж таки Restorator'а, створити програмку-патч, яка замінюватиме оригінальні файли в архівах на відредаговані Вами. Саме так здійснюється багато українізацій.
Visual Localize - програма схожа на Passolo, тільки більш незручна, але має оригінальний інтерфейс. Теж використовуються проекти, теж є словники, так само створюється список текстових надписів. Великим плюсом є потужна система заміни по шаблону і накручена система перегляду. Без реєстрації не дає змінювати весь файл.
Alchemy CATALYST - досить просунута програма. Візуальний редактор. Підрахунок букв у змінному сполученні. Редагування йде в подвійному вікні, де зразу ж показується змінений варіант і оригінал. Без реєстрації можна змінити тільки 10% від початкового файлу.
Resource Tuner - має інтерфейс у стилі XP і з прикольним текстовим рядком. Підключаються плагіни. Без реєстрації працює 30 днів.
Є ще старі, мало ефективні програми від відомих фірм. Наприклад, Resource Workshop від Borland і ResourceStudio від Symantec.
Language Localizator - програма дуже зручна для перекладу ресурсів, написаних мовою Delphi (у Restorator`і таке перекладати дуже незручно). Чудовою особливістю проги є те, що вона може створювати додатковий мовний файл (зазвичай мають ім`я файлу, який перекладають і розширення типу *.UKR, *.RUS тощо) - інколи незамінна штука. В інсталяцію включено україномовну довідку у форматі *.pdf. Як на мене, довідка недосконала. Краще в якомусь пошуковці пошукати статті про програму - там усе більш зрозуміло.
AnyCount 4 - програма для автоматичного підрахунку кількості сторінок, рядків, знаків, слів в текстових файлах. Утиліта підтримує формати: DOC, RTF, XLS, PPT, PPS, HTM, CSV, PDF, TXT, ZIP.
Для тестування пропонується Lingobit Localizer на вигляд за функціональністю схоже на Ресторатор. "Всього" за 195 у. о.
Плюси:
· зручний переклад рядкових ресурсів;
· створення перекладів цілими пакунками файлів (у одному проекті кілька файлів);
· можливість одночасного перекладу файлів на кілька мов;
· створення перекладених файлів лише за бажанням перекладача (усі зміни зберігаються в проекті, а потім можна створити одразу один чи усі перекладені файли з проекту);
· створені перекладені файли не мають жодних "хвостів" (Restorator, приміром, до кожного ресурсу кріпить "хвостик", який інколи призводить до непрацездатності файлу);
· зручний імпорт-експорт ресурсів;
· пошук оновлених і нових рядків у файлах;
· внутрішнє розділення рядків ресурсів на перекладені, не перекладені, для огляду, заблоковані, оновлені, імпортовані;
· фільтрування ресурсів (показ лише перекладених або не перекладених...), що іноді значно спрощує життя;
· показ паралельно оригінальних рядків і їх перекладів (дуже зручна штука!);
· можливість додавання до рядків нотаток (як діє насправді ще не пробував, але здається, що це призначено виключно для полегшення роботи перекладача);
· програма працює зі стисненими ресурсними файлами, які Restorator читати не може.
Мінуси:
· немає перегляду ресурсів меню;
· робота з ресурсами діалогів дає значно менше можливостей, ніж у Restorator'i, хоча тут можна одночасно переглядати оригінальні і перекладені діалоги;
· стиснені файли, які перекладено програмою, програма, при створенні перекладеного файлу, видає нестисненими, що теж іноді призводить до непрацездатності (саме так сталось коли я створив перекладений файл Lingobit Localizer).
· деяких типів ресурсів програма взагалі не бачить (text, RcData), а деякі не показує (jpeg).
Підсумок: Досить сира, але як для першої версії, то нормально. Згодиться в наборі перекладача.
Для перекладу прихованих рядків - OverNimbl Localize Plus чи OrgeGUI. Ну й, звичайно, незамінний шістнадцятковий редактор WinHEX.
Щодо перекладу *.chm файлів довідки рекомендую htm2chm. Редагувати довідки форматів *.hlp і *.chm можна програмою MS HTMLHelp WorkShop, або іншими.
Повні описи усіх програм, детальні інструкції та особливості їх встановлення та використання навмисне не наведені, так як їх можна віднайти за допомогою пошуковців в оглядах різних софтових порталів. Домівки всіх програм можна знайти вкінці статті. Кожна окремо взята вказана вище програма має свої недоліки й фішки, тому все ж таки, чим користуватися вирішувати вам. Хоча в принципі доречно використовувати різні програми в різних випадках.